Як знизити в дитини рівень стресу й тривоги

1. Заохочуйте дітей дивитися страху в очі, а не уникати його

Якщо ми боїмось якоїсь стресової ситуації, то намагаємось уникати її. Але такий підхід не позбавляє нас від тривоги. Якщо дитина навчиться дивитися страху в очі, вона побачить, що поступово її тривога почне зменшуватись. Тіло не може тривалий час перебувати у тривожному стані, тому через якийсь час ми починаємо заспокоюватись. Як правило, тривога починає відступати через 20–45 хвилин після виникнення тривожної ситуації.

2. Поясніть дитині, що бути неідеальним – це нормально

Часто ми відчуваємо необхідність у тому, щоб наші діти досягли успіху у спорті, навчанні та інших сферах діяльності. Але іноді ми забуваємо, що діти повинні бути просто дітьми. Ось і виходить, що у школі головне отримувати оцінки, а не насолоджуватися навчанням і розумінням нових знань. Середній бал – це, звісно, добре, але можна і краще, й т. п. Усе це зовсім не означає, що прагнути до кращого не обов'язково. Треба спонукати дитину старанно ставитись до навчання, але при цьому розуміти та приймати її помилки й недоліки.

3. Зосередьтесь на позитивних аспектах

Дуже часто стурбовані й напружені діти можуть зануритись у негативні думки й самокритику. Усю свою увагу вони зосереджують на тому, що «склянка наполовину порожня», і турбуються через певні майбутні події. Чим більше ви будете акцентувати увагу на позитивних якостях своєї дитини й на позитивних аспектах ситуації, що склалась, тим легше їй буде самій зосередитись на позитивних емоціях.

4. Не забувайте про види діяльності, що сприяють розслабленню

Дітям потрібен час, щоб розслабитись і бути дітьми. На жаль, іноді навіть веселі види діяльності можуть бути цілком спрямовані на успіх і результат, а не на радість самого процесу. Дуже важливо, щоб дитина гралась і займалася чимось заради задоволення. Це можуть бути найрізноманітніші види діяльності: гра з іграшками, заняття спортом, малювання, чаювання або ж прості пустощі.

5. Сформулюйте свою модель психологічних реакцій і позитивного мислення

Ваша дитина завжди буде повторювати за вами. Якщо ви уникаєте стресових ситуацій, вона також буде всіляко ухилятись від них. Якщо ви подивитеся своїм страхам в очі, так зробить і ваша дитина. Якщо ви будете приділяти час собі та знаходити час для своїх інтересів, вона також зрозуміє, що турбота про себе є важливою частиною її життя. Якщо ви будете знаходити щось позитивне в різних ситуаціях, ваша дитина теж буде налаштовуватись позитивно. Діти наслідують поведінку своїх батьків. Тому якщо ви дбаєте про психологічне здоров'я дітей, обов'язково подбайте і про себе.

6. Винагороджуйте дитину за хоробрість

Якщо ваша дитина справляється зі своїми страхами, відзначте її похвалою, обіймами, якоюсь дрібницею на зразок наклейки або частування. Така форма мотивації не буде вважатись підкупом. Заохочуйте свою дитину, і вона буде намагатись не уникати стресових ситуацій.

7. Установіть режим сну

Визначте час, коли дитина буде лягати спати, і дотримуйтесь його навіть у вихідні. Придумайте якийсь приємний ритуал перед сном хвилин на 30–45 (наприклад, разом почитайте книгу або послухайте аудіоказку). Це допоможе дитині заспокоїтись після активного дня й легко заснути.

8. Нехай дитина не боїться проявляти неспокій

Якщо дитина каже, що їй тривожно чи страшно, не кажіть «Ні, не вигадуй», «Усе добре». Це нічим їй не допоможе. Швидше за все, це призведе до того, що дитина буде вважати, що ви не слухаєте або не розумієте її, і вона залишилась наодинці зі своїми хвилюваннями. Краще дайте відповідь на її занепокоєння словами «Ти виглядаєш трохи наляканим. Що тебе непокоїть?». Потім порозмовляйте про емоції та страхи дитини.

9. Допомагайте дитині вирішити проблему

Після того як ви запевнили, що вірите словам дитини, чуєте, про що вона каже, допоможіть їй вирішити цю проблему. Але це не означає, що ви повинні зробити все за неї. Ви повинні допомогти їй визначитися з можливими варіантами. Якщо ваша дитина може назвати кілька способів – чудово. Якщо ні, перерахуйте кілька можливих варіантів, і нехай вона вибере з них те рішення, яке, на її думку, буде найбільш сприятливим.

10. Зберігайте спокій

Діти звертають увагу на те, як реагують на певну ситуацію їхні батьки. Ми всі бачили, як спіткнувшись, маленька дитина відразу дивиться на батьків, щоб визначити, якою буде їхня реакція. Якщо батьки стурбовані, дитина заплаче. Це все тому, що малюк дивиться на реакцію батьків у тій чи іншій ситуації. Діти різного віку вловлюють емоції своїх батьків і реагують на них. Якщо ви хвилюєтеся, дитина відчує вашу тривогу й сама почне нервувати ще більше. Якщо ви хочете знизити рівень її тривоги, то повинні контролювати себе. Для цього ви можете розмовляти ще більш спокійним тоном або зробити кілька глибоких вдихів для розслаблення. Не забувайте і про свою міміку. Ваше обличчя повинно відображати спокій.

11. Виконуйте вправи для розслаблення

Іноді, щоб допомогти дитині знизити рівень стресу та тривоги, необхідні найпростіші вправи для розслаблення. Нехай дитина зробить кілька повільних, глибоких вдихів (проробляйте їх разом з нею, щоб ви дихали в одному ритмі). Або ж нехай вона уявить себе десь у тихому та приємному місці, наприклад, на пляжі чи в гамаку. Попросіть дитину закрити очі й уявити все до найдрібніших подробиць – звуки, запахи, відчуття.

Наприклад, закрийте очі й уявіть, що ви на пляжі. Прислухайтесь до шуму хвиль, які набігають і відпливають. Прислухайтесь до криків чайок. Зосередьте свою увагу на теплому піску під вашими ногами й на теплих променях сонця, які огортають теплом вашу шкіру. Ваша дитина може скористатись такою технікою розслаблення, як тільки відчує перші ознаки тривоги.

12. Ніколи не відступайте!

Справитися з тривогою та стресом – завдання непросте. У дітей дуже часто змінюється джерело тривоги. Іноді вам може здаватися, що ви тільки те й робите, що заспокоюєте свою дитину. Але якщо дитина буде регулярно застосовувати техніки для контролю рівня стресу та тривоги, то з часом навчиться справлятися зі стресовими ситуаціями. Головне – не відступати! авдання непросте. У дітей дуже часто змінюється джерело тривоги. Іноді вам може здаватися, що ви тільки те й робите, що заспокоюєте свою дитину. Але якщо дитина буде регулярно застосовувати техніки для контролю рівня стресу та тривоги, то з часом навчиться справлятися зі стресовими ситуаціями. Головне – не відступати!

 

 Тренінгове заняття з учнями 3 класу на тему: 

«Що означає бути другом?» 

Мета: 

-   розширити уявлення дітей про те, що таке дружба, сприяти поглибленому осмисленню поняття «дружба» і «друг»;

-    формувати моральні якості учнів: уміння дружити, цінувати і берегти дружбу, бути вірним другом.

Завдання: 

зняття психоемоційного напруження; формування дружніх стосунків у колективі.

Година психології з учнями 6 класу «Добре, що ми такі різні»

Мета: створення позитивного настрою в учнів на спільну взаємодію; формування толерантних установок по відношенню до інших людей; визнання відмінностей та індивідуальності кожного; підвищення рівня творчої активності.

Завдання: 

-   вивчення понять, пов’язаних із проблемою толерантності; 

-   виховання почуття колективізму, згуртованості; 

-   розвиток шанобливого ставлення один до одного.

 

 

 Як рольові ігри 
впливають на навчання дитини

Рольові ігри – це спосіб виявити творчі здібності дитини під час гри. Батьки й учителі можуть використовувати такий вид ігрової діяльності для навчання дитини й розвитку в неї тих чи інших навичок. Під час рольових ігор діти уявляють себе мандрівниками далекими країнами, лікарями або вчителями. Вони використовують власну фантазію для створення уявних світів, розвиваючи важливі для себе навички.

Чому рольові ігри важливі для дитини? Як найкраще використовувати цей ігровий метод удома чи в школі? Які конкретні дії варто зробити для цього? Розгляньмо докладніше.

Що таке рольові ігри?

Під час рольових ігор діти приміряють на себе різні ролі (пожежник, учитель, лікар), а потім у процесі їх розігрування демонструють, що вони розуміють під тією чи іншою роллю. Хоча такі ігри можуть відбуватися де завгодно, досить часто діти використовують для них іграшки, із їх допомогою створюючи уявний світ.

Як рольові ігри допомагають дитині вчитися?

У процесі рольових ігор, застосовуючи уяву, дитина розвивається в соціальному, фізичному, розумовому й мовному напрямах. Ось навички, що формуються в дитини у процесі рольових ігор:

• рольові навички. Щоб виконати ту чи іншу роль, дитині потрібно мати про неї певне уявлення. Граючи роль якоїсь людини, вона повинна імітувати її дії і поведінку, що їх вона спостерігала раніше. Рольові ігри допомагають дитині краще зрозуміти, як влаштоване суспільство;
• здатність зосереджувати увагу. Рольові ігри допомагають дитині довше концентруватися на тому чи іншому явищі, дії чи особі, активніше долучатися до певної справи;
• соціальні навички. Оскільки у суспільних взаєминах люди виконують різні ролі, такі ігри допомагають дітям розвивати соціальні навички, навчають спілкуватися з однолітками й дорослими;
• навички спілкування. Рольові ігри розвивають навички мовлення, слухання та взаємодії з людьми навколо, оскільки для виконання тієї чи іншої ролі діти повинні почути, що говорять інші люди, а потім правильно на це відреагувати.

Таким чином, у процесі рольових ігор діти розвивають різні навички: вчаться співпрацювати з оточенням, збільшують словниковий запас тощо.

Як заохотити дитину до рольових ігор

Діти часто самі охоче грають у такі ігри. Однак, дотримуючись наших рекомендацій, ви у змозі додатково мотивувати дитину долучатися до рольових ігор:

• надайте дитині достатньо часу та простору для гри. Коли дитина грається, не переривайте її гру і не відволікайте її. Не пропонуйте дитині план гри, натомість дайте їй змогу на повну силу виявити уяву;
• відтворюйте історії в іграх. Імовірно, ви читаєте дитині багато книг. Спробуйте розіграти з нею за ролями одну з її улюблених казок або історій. Ви можете також запропонувати дитині придумати продовження історії;
• використовуйте реквізит. Важливою частиною рольових ігор є підготовка предметів, що допоможуть дитині краще зіграти її роль. У цьому вам стануть у нагоді ляльки, іграшкові будиночки й інші предмети, які можуть ожити в уяві дитини.

У які рольові ігри можна гратися разом із дитиною?

Розгляньмо декілька ідей для створення сюжетів рольових ігор.

Літак. Уявіть, що диван – це літак. Запропонуйте дитині бути пілотом і здійснити політ понад хмарами.
Пекарня. Приготуйте тісто для печива й дозвольте дитині самостійно створювати кулінарні шедеври: печиво, кекси тощо.
Пляж. Ця гра зробить процес купання дитини веселішим. Запросіть дитину уявити, ніби вона на пляжі і ловить рибу (у цій ролі варто використовувати іграшки) у воді.
Книжковий магазин. Запропонуйте дитині зіграти роль продавця в книжковому магазині. Вона продаватиме книги за прилавком (для цього використайте письмовий стіл, а книги знайдете у своїй оселі), а ви будете покупцем.
Вокзал. Ви можете навчити дитину орієнтуватися в розкладах поїздів або автобусів і планувати подорож. Обладнайте у її кімнаті уявний вокзал і зіграйте в гру.
Похід. Можливо, у майбутньому ваша дитина ходитиме в походи. Ви можете поставити намет у кімнаті і навчити цього дитину.
Лікарня. Дозвольте дитині зіграти роль лікаря, який ходить у білому халаті, роздаючи пацієнтам льодяники.
Пожежна частина. У цю гру можна гратися у дворі. Дайте дитині шолом і шланг для поливу. Нехай вона уявляє себе пожежником, котрий рятує людей від небезпеки.
Дім. Для цієї гри доцільно використовувати ляльок або плюшеві іграшки. Вони виконуватимуть домашню роботу: пратимуть, готуватимуть вечерю тощо.
Ресторан. Дитина може зіграти роль кухаря або офіціанта: створюватиме меню, прийматиме замовлення тощо.
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина росла, розвивалася й цей процес був радісним, заохочуйте її до участі в рольових іграх. При цьому не важливо, це 6-річна дитина чи п'ятикласник. Використовуйте наведені вище поради, аби привернути увагу дитини до таких ігор і бути відкритими для нових ідей. Діти мають добре розвинену уяву, тож скористайтеся цією перевагою, щоб навчити їх нового.

 Комплекс кінеозологічних вправ для дітей

1. Затримка дихання. Зробіть глибокий вдих і затримайте дихання так довго, наскільки це можливо. Можна ввести елемент змагання в групі.
2. «Дерево». Сидячи навпочіпки, сховайте голову в коліна, обхопіть коліна руками. Ви – насіннячко, яке поступово проростає і перетворюється в дерево. Повільно піднімайтеся на ноги, потім розпрямляйте тулуб, витягайте руки вгору. Напружте тіло і потягніться вгору. Подув вітер: розгойдуйте тіло, імітуючи дерево.
3. «Всередині-зовні». Лежачи на спині закрийте очі, прислухайтеся до звуків навколо себе (шум транспорту за вікном, дихання інших тощо). Перенесіть увагу на своє тіло і прислухайтеся до нього (власне дихання, биття серця, відчуття пози тіла тощо). Переключіть увагу на зовнішні шуми та внутрішні відчуття кілька разів.
4. Стежте очима зо контуром уявної фігури (коло, трикутник, квадрат) або цифри.
5. Робіть рухи щелепою в різних напрямках.
6. Зробіть самомасаж вушних раковин: затисніть мочку вуха великим і вказівним пальцями, розминайте раковину знизу вгору і назад. Потягніть вушні раковини вниз, убік і вгору.
7. Спробуйте перекочувати горіхи або кульки спочатку в кожній долоні, а потім між пальцями.
8. Вправа в парах: станьте один навпроти одного, доторкніться долонями долонь партнера. Здійснюйте рухи, аналогічні велосипеду.
9. Стоячи на колінах, імітуйте потягування кішки: вдихаючи, прогинайте спину, піднімаючи голову вгору; видихаючи вигинайте спину, опускаючи голову.
10. Стрибайте за командою ведучого вперед, назад, вправо, вліво певну кількість разів.